Орфографічний словник української мови. 2005.
повідривати — I а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відірвати все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2) перен. Розлучити з ким , чим небудь усіх чи багатьох. II а/ю, а/єш, док., перех. Відрити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
повідриваний — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повідривати I. || у знач. прикм. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повідривати II … Український тлумачний словник
підривати — I = підірвати 1) (руйнувати, знищувати тощо за допомогою вибуху), зривати, зірвати, рвати; висаджувати, висадити, пускати, пустити (зі сл. у повітря ) 2) (сили, здоров я, нерви тощо), розхитувати, розхитати, ослаблювати, ослабляти, ослабити,… … Словник синонімів української мови
поодр... — див. повідр... (крім слова, розробленого на поодр...); напр.: поодрива/ти, поодрі/зувати і т. ін. див. повідривати, повідрізувати і т. ін … Український тлумачний словник
обвівати — а/ю, а/єш і обві/ювати, юю, юєш, недок., обві/яти, і/ю, і/єш, док., перех. 1) Обдавати, охоплювати подувом, повівом вітру, струменем повітря і т. ін.; овівати, обдувати. || безос. || Обдавати, обсипати курявою, пилом, вкривати кіптявою і т. ін.… … Український тлумачний словник
піднімати — і підійма/ти, а/ю, а/єш, недок., підня/ти, німу/, ні/меш і підійня/ти, ійму/, і/ймеш; мин. ч. підня/в, підняла/, підняло/ і підійня/в, підійняла/, підійняло/; док., перех. 1) Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
здирати — а/ю, а/єш, недок., зідра/ти і зде/рти, здеру/, здере/ш; мин. ч. зідра/в, ра/ла, ра/ло і здер, ла, ло; наказ. сп. здери/; док., перех. 1) Відділяти, знімати верхній шар чого небудь. 2) Віддирати, відривати що небудь прибите, приклеєне, прикріплене … Український тлумачний словник
невідривний — неодри/вний, а, е. Якого не можна відривати від чого небудь; тісно пов язаний з чимсь; нерозривний. || Який діє або здійснюється безперервно, не припиняючись (про погляд, увагу) … Український тлумачний словник
рвати — рву, рвеш і рідше ірва/ти, ірву/, ірве/ш, недок. 1) перех. Порушуючи цілісність чого небудь, різким рухом розділяти його на частини. || Робити дірявим, драним. || Роздираючи на частини, умертвляти (про тварин). || Розчленяти, розділяти ціле. ••… … Український тлумачний словник
хитати — а/ю, а/єш, недок., хитну/ти, ну/, не/ш, док. 1) перех. і без додатка. Надавати чому небудь коливального руху з боку на бік, вперед і назад, згори вниз; колихати, гойдати. || Ритмічно погойдувати кого , що небудь. || Колихати, гойдати кого небудь … Український тлумачний словник
